© Всі права захищено. Громадська організація "Бринза Медіа"

   

 

Надія Равлюк «Франківецька блогериця»: “Можливо, колись я заведу козу і повернуся у село”

від Редакція

«Франківецька блогериця» Надія Равлюк народилася і виросла в селі Мошківці. У 30 років вирішила переїхати до Франківська. До того дівчина працювала вчителькою. І саме ця тема займала значну частину її блогу. Сьогодні Надія веде блог про «неідеальне, невилизане, просте життя». Детальніше про причини переїзду, переваги та недоліки життя у місті й селі, а також про те, чи повернеться дівчина вчителювати — читайте в інтерв’ю для «БРИНЗИ МЕДІА».

«Хотілося мати власне гніздечко»

До 30 років Надія жила у невеликому селі Мошківці на Івано-Франківщині. Тут мешкає приблизно 300 людей. Переїхати до міста разом із чоловіком і сином планували ще у 2021 році. Та через повномасштабне вторгнення здійснити задумане тоді не вдалося.

Здавалося, що безпечніше залишатися в селі.

Згодом сім’я все ж наважилася переїхати до Івано-Франківська, улюбленого міста Надії зі студентських часів. А головною причиною було те, що в хаті жило семеро людей: Надія з сім’єю, батьки, дідусь і бабуся.

Саме в Івано-Франківську я зустріла свого майбутнього чоловіка. Тож коли вирішили переїхати, особливо й не роздумували куди. Франківськ уже був у нашому серденьку.

Про село: плюси та мінуси

Село — це колиска українських традицій, культури та самобутності. Саме там усе це зберігається й передається з покоління в покоління.

Серед мінусів життя у невеликих селах, таких як у Надії, відсутність магазину поруч або далека дорога до школи.

Про життя в місті

Для мене з переваг життя у місті — це можливість у будь-який момент відвідати цікаву виставку, сходити у драмтеатр чи просто спонтанно зібратися в кіно.

Таких активностей Надії бракувало в селі, адже лише дорога до Франківська і назад займала щонайменше три години. А серед недоліків міського життя для блогериці — «там життя несеться».

Хоч Івано-Франківськ і спокійне місто, ритм життя тут усе одно швидший. Головне — іноді зупинятися, помічати красу навколо і просто насолоджуватися життям.

Чи планує блогериця повернутися жити в село?

На це питання дівчина завжди відповідає:

Можливо, колись я заведу козу і знову повернуся у село! Життя мінливе, і я не виключаю, що колись знову переїду в село, я його дуже люблю! Але зараз мені комфортно там, де я є.

«У своїх думках я досі залишаюся вчителькою»

До переїзду Надія викладала англійську та німецьку мови й пропрацювала вчителькою 9 років.

Знаєте, кажуть, що колишніх вчителів не буває. І це чиста правда! У своїх думках я досі залишаюся вчителькою й обожнюю працювати з дітьми. Для мене професія вчителя — це не просто навчати, а вести дітей по життю і вселяти їм упевненість, що вони зможуть досягти всього, чого прагнуть.

Поки що Надія не планує повертатися до роботи у школі. Але якщо передумає, то скоріше за все відкриє власний центр з репетиторства.

«Неідеальне, невилизане, просте життя»

Надія почала вести блог ще у 2019 році, коли працювала у школі. Саме вчительство стало однією з ключових тем її блогу. Незадовго до переїзду дівчина відкрила власний онлайн-магазин одягу, який приносив непоганий заробіток.

Поєднувати блог, магазин і роботу вчителькою було насправді досить складно. Школа займала пів дня, тому з вчительством поки що пауза.

Спочатку її нік був «Мошківецька блогериця», бо жила у цьому селі. Коли переїхала до міста, то стала «Франківецькою блогерицею». Блог Надії про неідеальне, невилизане, просте життя, у якому кожен впізнає себе.

Тут багато гумору та позитиву, адже особливо зараз його так бракує.Трохи залаштунків бізнесицьких буднів, файних вбйорів і трохи красивого неба.

Також Надія є власницею двох онлайн-магазинів одягу — чоловічого і жіночого. Основний асортимент складають вишиванки та сезонний одяг.

Ми з чоловіком працюємо в парі: одночасно є власниками, фотографами, моделями, контентмейкерами, пакувальниками і таргетологами.

Фото надані героїнею матеріалу та є її власністю.

Текст: Тетяна Сарай

Прокоментувати