Остап ДОЛЬНИЙ: “Висотки мають бути частиною контексту, а не випадковими об’єктами”

Остапа Дольного ви точно могли зустрічати, гортаючи свою стрічку. У соціальних мережах він називає себе «головним архітектором TikTok». Поспілкувалися з Остапом про архітектуру Івано-Франківська, вплив сучасної забудови на місто і хто насправді відповідальний за збереження архітектурної спадщини.

Стан архітектури в Івано-Франківську

Наразі місто переживає серйозну архітектурну кризу. Наша історична спадщина виснажена, бо ми втрачаємо автентичні деталі через нефаховий догляд та агресивну рекламу.

Тривалий час забудова була хаотичною і багатоповерховою. Проте зараз з’являються нові малоповерхові проєкти, які нарешті починають вести діалог із містом, а не просто заповнюють простір бетоном.

Головні проблеми

У нашому місті часто маніпулюють детальними планами територій. Їх використовують не для уточнення генерального плану, а щоб легалізувати забудову там, де її не повинно бути. Це загрожує деградацією міського середовища, і цей процес потрібно зупинити.

У нових житлових комплексах щільність населення на гектар перевищує норму, а потрібної соціальної інфраструктури майже немає. Через це всі тягнуться в центр.

Як забудова впливає на вигляд міста?

Ніхто не проти висоток, але вони мають бути частиною контексту, а не випадковими об’єктами. Зараз в Івано-Франківську зникає відчуття простору, бо здається, що весь час гуляєш у дворі багатоповерхівок.

Крім естетики, є закони фізики, які неможливо обійти. Висотність і щільність будівель впливають на аерацію кварталів, температуру, акустику. Також падає якість повітря, накопичується смог і пил. Будинок — це не просто стіни, це вплив на екологію та комфорт усього міста.

Хто відповідальний за збереження спадщини?

Це має бути професійна синергія влади та громади, де кожен виконує свою роль. Влада повинна має гарантувати відкритість: публікувати всі протоколи містобудівних рад і документацію. Контроль за реставрацією також є її прямим обов’язком.

Громада є головним замовником якості та контролером. Її голос має бути почутий через впливову й незалежну містобудівну раду та на громадських слуханнях.

Також мешканці будинку несуть повну відповідальність за його збереження. Це як із приватним будинком: якщо у вас відвалюється штукатурка, ви ж не звертаєтеся до міста, щоб воно зробило ремонт.

Якою має бути місцева політика щодо збереження та відновлення архітектури?

Перш за все, жоден ДПТ не має права змінювати призначення зелених зон або освітніх ділянок під житло. Аргументи забудовників про “низьку народжуваність” — це цинічна маніпуляція. Школи та дитячі садки потрібно зберегти для майбутніх поколінь.

Також потрібна повна відкритість, а саме: трансляції містобудівних рад і вільний доступ до всіх протоколів слухань. Управління архітектурою повинно бути професійним і компетентним.

Приклади якісної нової архітектури та реставрації

1. Вулиця Незалежності, 37. Це проєкт команди КП «АПБ-ІФ», де я працював архітектором. Тут вдалося реалізувати фахову реставрацію фасаду з дотриманням усіх необхідних принципів і норм. Хоча, на жаль, без відновлення втраченої столярки.

2. Свято-Троїцький собор на вул. Грюнвальдській. Це показовий кейс, коли ще на етапі проєктування вдалося обґрунтувати необхідність демонтажу чужорідних матеріалів з обелісків і повернути їм автентичний вигляд.

3. Школа на вул. Гординського. У 2022 році я ознайомився з проєктом її реставрації та пристосування під готель — це надзвичайно грамотна і делікатна робота, яка безперечно заслуговує на реалізацію.

4. Готель “Роксолана” на вул. Грюнвальдській і Католицький садочок святого Василія Великого на вул. Шевченка.

Щодо нової архітектури, то прикладами “людського масштабу” є малоповерхові житлові комплекси, наприклад, ЖК “12”, який увійшов до шорт-листа премії Mies van der Rohe Award.

“Простір” та ЖК на вул. Шевченка від БК “Мельник”, що теж відзначений премією Спілки архітекторів і низкою інших нагород.

Надихає ще й те, що є молоді сім’ї, які купують квартири в історичних будинках і власним коштом відновлюють автентичні вікна. Саме такі практики і формують справжню культуру містянина.

Які міста можуть стати прикладом для Івано-Франківська?

Ми можемо брати приклад із Вроцлава, Кракова та Копенгагена. Ці міста навчилися поєднувати історичну ідентичність із сучасною архітектурою, не руйнуючи при цьому екологічний баланс і комфорт мешканців.

Фото надані героєм матеріалу.

Текст: Тетяна САРАЙ