У Києво-Могилянській академії відмовили у вступі військовому: що каже закон?

У Києво-Могилянській академії відмовили у зарахуванні на магістратуру військовослужбовцю та учаснику Революції Гідності Тимуру Плющу. У закладі пояснюють це тим, що магістерські програми НаУКМА передбачають лише денну форму навчання, яка, за їх словами, вимагає відриву від військової служби. 

Детальніше про ситуацію розповів сам боєць. Що ще кажуть в університеті та чи мали вони право відмовити вступнику — «БРИНЗА МЕДІА» запитала у юристки.

У 2010 році після закінчення школи Тимур вступив до Києво-Могилянської академії, але через три роки відрахувався. Як він каже, це було пов’язано з початком Революції Гідності, адже тоді було не до освіти.

У 2019 році вступив на заочну форму навчання до Національного університету біоресурсів і природокористування України, де здобув ступінь бакалавра.

Згодом я захотів ще раз вступити до Києво-Могилянської академії, тому що мав незакритий гештальт — не отримав диплом магістра. До того ж мені дуже подобалися цей університет, колектив і якість освіти.

Я подав документи на очну форму навчання, але в Могилянці фактично все відбувається дистанційно.

Боєць зазначив, що командування підтримало його рішення.

Вони сказали, що якщо це не заважає виконанню моїх посадових обов’язків, то я можу спокійно вступати. Без питань погодили мені навчання у дистанційному форматі.

Як зазначив Тимур, оскільки він учасник бойових дій, то може не складати ЄВІ та ЄФВВ, тому вступні екзамени проходив безпосередньо в університеті в онлайн-форматі. Спочатку була співбесіда з англійської мови, потім — фаховий іспит на платформі дистанційного навчання. Усе відбувалося під відеозапис у присутності комісії.

У мене були досить високі бали з іспитів, тому я не сумнівався, що пройшов за рейтингом.

Але згодом я побачив у кабінеті здобувача освіти статус “Відхилено”. Після цього написав до університету, щоб дізнатися, у чому причина, але відповіді ще не отримав. Водночас ректор університету Сергій Квіт відреагував на мій допис щодо цієї ситуації у Facebook у коментарях.

Що кажуть у НаУКМА? 

В університеті пояснили, що офіційний дозвіл командування на здобуття вищої освіти без відриву від служби не змінює форми навчання, за якою заклад реалізує освітню програму.

Також додали, що у 2026 році магістерські програми НаУКМА передбачають лише денну форму навчання, яка передбачає систематичну участь студентів в освітньому процесі відповідно до навчального плану та розкладу.

Навчальні заняття проводять щодня у період з 8:30 до 17:50, що, вочевидь, вимагає відриву від військової служби, — зазначили в університеті.

В університеті підкреслили, що військовослужбовці мають право вступати до закладів вищої освіти без відриву від служби за вечірньою, заочною, дистанційною або дуальною формами навчання. Водночас у НаУКМА таких форм навчання немає.

НаУКМА зобов’язана дотримуватися Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році та встановленого порядку організації освітнього процесу і не може створити для окремого вступника іншу форму навчання, якої немає в університеті.

Проте це не порушує право бійця на освіту, оскільки він може вступити до іншого університету, де освітній процес проводять у вечірній, заочній, дистанційній або дуальній формі, — додали у закладі.

Чи мав університет право відмовити вступнику?

Адвокатка адвокатського об’єднання «Джаст Лоєрс» та кандидатка юридичних наук Марія Логвінова вважає, що відмова ґрунтується на тому, що університет прирівняв поняття «без відриву від служби» до «заочної форми навчання». Водночас, за її словами, законодавство цих понять не ототожнює. 

Вона підкреслила, що чинний Порядок прийому 2026 року не містить жодної норми, яка забороняла б військовослужбовцю навчатися за денною формою.

Для подібних ситуацій у системі вищої освіти є звичний і законний інструмент — індивідуальний графік навчання, який дозволяє залишатися на денній формі, не порушуючи умов служби. Тому питання не в тому, чи мав вступник право на зарахування, а в тому, чи мав заклад право самостійно розширювати вимоги Порядку власним тлумаченням про “несумісність” форми навчання зі службою, — Марія Логвінова.