© Всі права захищено. Громадська організація "Бринза Медіа"

   

 

Локальна філантропія: як молодь може перетворювати ідеї на дії

від Редакція

Філантропія — це не тільки про гроші, а й про регулярні дії, які допомагають змінювати життя на краще. Як вона розвивається на Івано-Франківщині та чому важлива участь молоді — “БРИНЗА МЕДІА” дізналося у Національної мережі розвитку локальної філантропії.

Філантропія простими словами: чим вона відрізняється від благодійності?

Філантропія — це коли люди намагаються зробити життя в суспільстві кращим і думають про зміни на довгий час. Вона не обмежується просто допомогою. Її головна мета — зрозуміти, чому виникають певні проблеми і вирішити їх «з коренем».

Часто філантропію плутають із благодійністю, але між ними є різниця. Благодійність — це допомога тут і зараз. Наприклад, коли дають їжу, речі чи тимчасовий прихисток. Філантропія намагається зрозуміти, чому люди потрапляють у такі ситуації, і що зробити, щоб цього більше не було.

Розвиток філантропії на Івано-Франківщині

В Івано-Франківську успішно функціонує організація “Тепле місто” — платформа, яка допомагає втілювати позитивні зміни в громаді. Вона є гарним прикладом місцевої філантропії: коли однодумці об’єднуються і використовують свої ресурси для розв’язання проблем міста.

Наприклад, від “Теплого міста” можна отримати гранти на власний проєкт завдяки прибутку ресторану “Urban Space 100”. Гроші для майбутніх грантів — це 80% чистого доходу ресторану.

На фото: команда “Теплого Міста”

В Івано-Франківську й області точно присутні прояви локальної філантропії та, як ми бачимо, є успішні приклади. Тепер задача з зірочкою – масштабувати ці проєкти на все Прикарпаття, – кажуть у Національній мережі розвитку локальної філантропії.

Urban Space 100

Один із найяскравіших прикладів ініціативи, яка стала успішною завдяки локальній філантропії. Сто людей за 85 днів скинулися по 1000 доларів і відкрили ресторан. Прибуток із нього вже понад 10 років іде на розвиток міста. Станом на 2025 рік вдалося підтримати 178 проєктів на загальну суму 7 764 070 гривень.

До справи долучився і місцевий бізнес: 14 компаній безкоштовно надали свої послуги або матеріали.

Промприлад

Замість радянського заводу — місце, де поєднуються освіта, мистецтво, міський розвиток, нова економіка. Головна мета не стільки в заробітку, як у розвитку міста через інновації.

У проєкт вкладають кошти підприємці, благодійні фонди, громадські організації та міжнародні донори, як-от: Western NIS Enterprise Fund, NED, Impact Hub. Люди довіряють «Промприладу» і вірять у його суспільну місію.

Частину прибутку «Промприлад» спрямовує на важливі для громади цілі. Його можна вважати новим типом філантропії, який підтримує розвиток міста і громадське життя в Україні.

Молодіжні банки ініціатив: як молодь вчиться змінювати громади

Національна мережа розвитку локальної філантропії розвиває Молодіжні банки ініціатив (МБІ). Вони вже працюють у 23 громадах України.

Це модель, де молоді люди стають самі грантодавцями. Вони проводять опитування молоді в громаді, шукають ресурси і підтримують молодіжні проєкти. У цьому процесі молодь вчиться ухвалювати рішення, брати за них відповідальність і бачити, як змінюється життя навколо.

Філантропи також створюють для молоді простір довіри. У цьому процесі важливу роль відіграє координатор — людина, яка підсилює команду МБІ. Вона не стільки контролює, скільки менторить і допомагає пройти всі процеси. МБІ дає молоді відчути свою силу, змінює стиль спілкування в громадах і показує, що кожен може бути частиною змін і допомагати іншим.

Національну мережу розвитку локальної філантропії можна запросити для проведення інтерактивних ігор у школах чи університетах. Учні та студенти вчаться, як розподіляти ресурси, вирішувати проблеми громади, розуміти, як працює філантропія у реальному житті. У планах також проведення лекцій студентам про філантропію та її роль в Україні.

Молодь і філантропія: досвід, що перетворює учасників на лідерів

Коли молоді люди залучені до розподілу ресурсів, збору коштів чи ухвалення рішень це дає відчуття, що вони справді впливають на щось і несуть відповідальність. Це допомагає створювати в громаді культуру довіри, співпраці та турботи одне про одного.

Молодь, яка має такий досвід, з часом стає рушієм важливих змін як у громадському житті, так і в місцевій владі чи сфері соціального підприємництва.

Які основні бар’єри залучення молоді до філантропії?

  • Часто молодь не розуміє, що таке філантропія. Вона може волонтерити, донатити чи допомагати, але не називає це філантропією. 
  • Відчуття, що «від мене нічого не залежить». Особливо це знайомо під час війни, економічної кризи чи політичного розчарування. Насправді кожен має силу щось змінювати. 
  • Вигорання. На початку повномасштабного вторгнення багато хто активно включився в допомогу. З часом сили вичерпалися. Тому треба шукати нові способи відновлення енергії та знову залучати людей до культури допомоги.

Ми завжди повторюємо: філантропом може бути кожен. Не важливо, скільки в тебе ресурсів, головне — допомагати систематично. Наголошують у Національній мережі розвитку локальної філантропії.

Журналістка: Тетяна Сарай

Прокоментувати