“Роблю нічо”: як блогерка Ярина Гой через гумор і самоіронію показує своє материнство

Ярина Гой — івано-франківська блогерка, яка ділиться реальним материнством без прикрас. У своєму блозі вона з гумором і самоіронією показує будні мами в декреті. Як вона проводить день мами, яка “робить нічо”, як реагує на критику хейтерів, а також про її особисту медитацію — “видраювання кухні” — читайте в інтерв’ю “БРИНЗА МЕДІА”.

Від мрії бути вчителькою — до блогерства

Ярина завжди хотіла бути у сфері, де є багато спілкування з людьми. Тож у дитинстві дівчина мріяла стати вчителькою початкових класів. Їй здавалося, що це неймовірна професія. Проте з часом, через тиск суспільства, яке казало, що ця робота не престижна, мрія загубилася.

Мені й досі подобається ця професія — особливо те, як педагоги взаємодіють із учнями. Я підписана на деяких учителів початкових класів і мене захоплює, як молоді вчителі знаходять спільну мову з дітьми.

Активно блогом Ярина почала займатися з 2020 року. Він розвивався поступово. Дівчина ніколи не прагнула штучної аудиторії, тому свідомо не брала і не бере участі в giveaway. Блогерці важливо, щоб її аудиторія складалася з реальних людей, з якими вона справді взаємодіє.

Ярина не називає свою аудиторію просто “підписниками”, а швидше однодумцями — людьми, з якими можна посперечатися, “нити одне одному про щось” і водночас підтримувати у будь-яких ситуаціях.

Самоіронія як спосіб показати своє материнство без прикрас

У своєму блозі Ярина любить давати поради щодо виховання дитини, але завжди посилаючись на доказові джерела: щоб не виникало сумнівів, що це “вона собі придумала”.

Наразі для багатьох дівчина виконує роль “мамської консультації”, але завжди наголошує, що не є фаховим педіатром, психологом чи іншим спеціалістом. У своєму блозі вона ділиться власним досвідом і думками.

Ярина показує своє “мамське життя” з гумором, адже “експертних експертів” ніхто не любить. Вона вирішила, що якщо сама себе критикуватиме, людям буде простіше прийняти її позицію. Через іронію їй легше подавати будні материнства наче вона вже захистилася від критики, бо “сама себе вже захейтила”.

Коли я вирішила, що ніхто не буде мене висміювати, бо я сама з себе сміюся, стало легше. Коли це прикол і хі-ха, то все сприймається простіше.

Ярина вважає, що її блог розквітнув, коли вона усвідомила: не вистачає мам, які розповідають про материнство по-справжньому. Хтось малює ідеальну картинку, хтось — “брудну”. Тож Ярина обрала золоту середину: показує своє материнство таким, яким воно є насправді.

Зараз вона вже не тривожиться щодо блогу так як раніше. Не хоче, щоб це був “блог заради блогу”: якщо є що знімати, то знімає, якщо нема — то не знімає.

“Роблю нічо”: як хейт підписників Ярина перетворює на жарти

Час від часу мама-блогерка у своїх сторіс відкриває анонімні питання просто “по фану”. Там їй пишуть чимало критики, але вона сприймає це як щось смішне і відповідає також жартами. Цю рубрику в її блозі обожнюють.

Мене навіть тішить, що дехто намагається виглядати кращими на моєму фоні. Насправді ніхто не кращий і не гірший. Люди часом пишуть щось смішне, думаючи, що критикують мене, але я це сприймаю як гумор.

Ще до декрету дівчина стикалася зі знеціненням своєї діяльності, яке не припинилося й після народження дитини.

Дехто каже, що я нічого не роблю, бо дитина в садку. Але ж вона не сама туди пішла — її треба зібрати, відвезти. Це теж праця — моя і мого чоловіка. Мені смішно, як легко люди можуть усе знецінювати.

В описі до блогу Ярини є іронічна фраза “Роблю нічо”. Історія цього виразу почалася з того, що один із хейтерів, коли вона вже була заміжня, написав їй: “Добре, що у тебе є чоловік, бо ти і так нічо не робиш”.

Ярина могла б скласти список дивних зауважень на свою адресу: “Ти не так одягнена”, “тобі дуже пощастило з чоловіком або з дитиною”. Блогерка вважає, що мамі у декреті достатньо бути просто мамою.

Не треба вигадувати гори, не треба займатися спортом чи правильно харчуватися, якщо не хочеться чи немає сил. Не треба робити того, що вимагає суспільство.

День мами, яка “не робить нічо”

Ярина прокидається о 6 або 7 ранку — залежно від повітряних тривог. Син Ярослав снідає “тонною” вівсянки, після чого Ярина збирає його в садок і відвозить. Потім вона бере каву і починає свою “особисту медитацію”: видраює кухню, дивиться серіал, вирішує робочі питання та знімає ролики.

Мій день проходить у прибиранні, пранні, на городі. І кажу щиро — це найкращий і найспокійніший період у моєму житті.

Після садка починається друге коло активностей: вони з Ярославом ліплять пасочки, стрибають у калюжі, їдять морозиво і ловлять бджілок.

Мені дуже весело так проводити час із сином. Я реально люблю перебувати на дитячому майданчику. І мені щоразу смішно, коли якісь мами кричать на своїх дітей. Бо згадую, як моя мама верещала на мене. Іноді здається, що на майданчику час зупинився — навіть фрази про “нові штани” залишились ті самі.

Увечері вони повертаються додому: син купається, вечеряє, а чоловік Олесь вкладає його спати. Тоді Ярина йде “робити нічо” — прасує речі, готує їжу на наступний день або закриває робочі питання.

Блог — це робота й водночас спосіб бути корисною

Для Ярини блог — це насамперед робота. Але він став для неї і способом бути корисною, показуючи приклад власного досвіду.

Звісно, блог приносить мені гроші. Але я веду його насамперед для того, щоб бути корисною. Мені не цікаво писати комусь погані коментарі — краще зняти відео й пояснити, чому щось правильно чи ні. Мені подобається бути в цьому комку людей — моїх однодумців, які знають мої особливості, а я — їхні.

Зараз у Ярини 38 тисяч підписників. І така кількість для неї комфортна. Блогерка поступово планує рухатися до більшого.

Фото надані героїнею матеріалу та є її власністю.

Журналістка: Тетяна Сарай