Формування української ідентичності серед молоді: спостереження Сергія Жадана та Оксани Сироїд

В Івано-Франківську за чашкою кави відбулася публічна розмова між Оксаною Сироїд — офіцеркою 2-го корпусу НГУ «Хартія» та Сергієм Жаданом — військовослужбовцем бригади «Хартія», музикантом і письменником. Серед ключових тем обговорення були формування національної свідомості у підлітків, а також їхня активність та ініціативність під час війни в Україні. Детальніше читайте у матеріалі «БРИНЗА МЕДІА».

«Вони вже беруть участь у процесах допомоги». Сергій Жадан про свідомість та ініціативність підлітків

Як зазначає Сергій Жадан, українське суспільство вже має все необхідне, щоб запропонувати підліткам змістовні й переконливі культурні, інформаційні та ідейні наративи. Він вважає, що важливо не вдаватися до штучності чи спроб здаватися кимось іншим — достатньо залишатися щирими й відкритими, аби бути почутими.

На його думку, ситуація з українською молоддю має більше ознак позитивної динаміки, ніж зворотного. Хоч у соціальних мережах може створюватися враження, ніби підлітки масово захоплюються російським контентом, у реальності це не є домінуючим явищем. 

Він наголошує: молодь різноманітна, як і все суспільство, однак особистий досвід показує — значна частина юнацтва має проукраїнську позицію.

Це спостереження, за його словами, сформоване під час поїздок і зустрічей у різних містах — як у рамках мобілізаційних заходів, так і культурних подій, лекцій чи концертів. Зала наповнюється молодими людьми: студентами, пластунами, школярами, і всі вони демонструють зацікавлення, участь, ініціативність.

Багатьом із цих молодих людей не потрібно пояснювати сенс підтримки України — вони вже беруть участь у процесах допомоги. Хтось із їхніх родичів на фронті, хтось загинув, інші самі збирають кошти, проводять благодійні ініціативи чи волонтерять.

Сергій Жадан розповідає, що підлітки здатні самостійно організувати процеси: дізнатися, як зібрати кошти, як придбати необхідне для армії — дрони, бронежилети, інше спорядження. Вони вчаться це робити самостійно, без зовнішнього примусу, без формального підходу. Їхні дії, як він зазначає, часто є результатом щирої мотивації, а не вимог учителів чи обов’язкових програм.

Не заборони, а спільне пізнання: як формувати національну свідомість у підлітків. Погляд Оксани Сироїд

Як розповіла Оксана Сироїд, майбутнє України значною мірою залежить від підлітків, зокрема від того, чи зможуть вони сформувати власну ідентичність і чи будуть готові зберігати цінності, за які сьогодні триває боротьба.

Вона переконана, що заохочення молоді до пізнання української культури, історії та ідей не може будуватися на заборонах. За її словами, підлітки часто реагують на заборони протестом, а отже, такий підхід може мати зворотний ефект. Важливо, щоб українські теми були для молоді не лише доступними, а й справді цікавими та значущими.

У противагу авторитарним підходам — як, наприклад, у Росії, де ідентичність формується через пропаганду, — український шлях має базуватися на свободі мислення.

Оксана Сироїд пояснює, що формування національної ідентичності передбачає спільне пізнання: дорослі мають проходити цей шлях разом із підлітками, допомагаючи їм ставити запитання, сумніватися, шукати відповіді й знаходити сенси.

Також, на її думку, ключовим елементом виховання ідентичності є згуртованість.

У демократичному суспільстві важливо підтримувати соціальні зв’язки між людьми, зокрема — в молодіжному середовищі.

Офіцерка каже, що якщо об’єднати підлітків довкола спільної ідеї, важливої для них, і надати простір для обговорення, критики, навіть знецінення — саме так вони зможуть сформувати власне уявлення та ставлення.

Журналістка: Тетяна Сарай

Фото з соцмереж 13-тої бригади Національної гвардії України «Хартія».