Як зароджувалася Революція Гідності в Івано-Франківську?

Журналістка: Роксолана Бабій
Фото: Фіртка
Джерела: Стик, Радіо Свобода, Цифровий архів майдану

Через девʼять років в Україні почалася Революція Гідності, як спротив рішенню тодішнього президента України Віктора Януковича відмовитися підписувати асоціацію з Європейським Союзом.

Сьогодні у нашому матеріалі ми відтворюємо, як починалася Революція Гідності в Івано-Франківську. А дізнатися більше про події, які відбулися в нашій країні 11 років тому, можна в локальному Музеї Небесної сотні.

Початок майдану в Івано-Франківську

Ніч з 21 на 22 листопада. 21 листопада уряд оголосив про припинення підготовки до угоди про асоціацію з ЄС і ухвалив рішення про вступ до митного союзу з Росією. Журналіст Мустафа Найєм закликав киян виходити на Майдан Незалежності для підтримки європейського курсу.

Біля ратуші в Івано-Франківську зібралися молодіжні активісти, щоб підтримати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. На зустрічі вирішили облаштувати наметове містечко на Вічевому майдані.

22 листопада. Активісти всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» перекрили дорогу на перехресті вулиць Незалежності та Івасюка. Учасники безперервно переходили пішохідний перехід і лише час від часу пропускали автомобілі. Вони несли прапор України та вигукували гасла: «Не влада обирає долю народу! Народ обирає європейську свободу!».

23 листопада. У центрі Івано-Франківська міська рада на виїзній сесії підтримала підписання Угоди про асоціацію з ЄС: проголосували 37 із 42 депутатів. Тим часом на Вічевому майдані активісти встановили наметове містечко, яке планували тримати до саміту у Вільнюсі 28-29 листопада.

Студентський спротив

До Євромайдану в Івано-Франківську приєдналися кілька тисяч студентів. Активісти забігали прямо в аудиторії та кликали їх на майдан. Після мітингу на Вічевому майдані студенти вирушили колоною до облдержадміністрації. Студентам погрожували виключенням з навчальних закладів за підтримку мітингу, проте це не зупиняло активну молодь долучатися до щоденних зборів на майдані.

Блокування державних установ

Мітинги в Івано-Франківську тривали до 29 листопада. Після провалу підписання Угоди з ЄС найактивніші учасники вирушили до Києва. Масовий протест 1 грудня, що виник через жорстокий розгін студентів, об’єднав людей у рішучій боротьбі проти влади, а міський голова закликав до байкоту державних установ та участі у Всеукраїнському мітингу. Тодішній мер Віктор Анушкевичус, його заступники та виконавчий комітет пішли у безоплатну відпустку.

Вночі, 30 листопада, побили Максима Кицюка, який був одним з лідерів спротиву в Івано-Франківську. Міліція не вважала, що це політичний мотив. А в Києві «беркутівці» жорстоко розігнали Євромайдан

1 грудня на Майдані Незалежності у Києві зібралося від 500 тисяч до 1,5 мільйона протестувальників. 2 грудня протестувальники захопили будівлю КМДА, і хвиля протестів, що почалася на заході, поширилася на центральні, південні та східні регіони України. Учасники в Івано-Франківську штурмували обласну адміністрацію.

Протест тривав майже три місяці. 16 січня Верховна Рада України прийняла «диктаторські закони», що обмежували конституційні права і свободи громадян. 20 лютого стався кривавий розстріл майданівців, після чого Янукович втік до Росії, а на Майдані загинуло 106 осіб, понад 2000 поранено.

До списку Небесної сотні ввійшли семеро прикарпатців: Роман Гурик, Василь Шеремет, Михайло Костишин, Ігор Дмитрів, Богдан Калиняк, Ігор Ткачук, Сергій Дідич.