Яся Сулима: “Я як провідниця між музикою і слухачем”

Яся Сулима — діджейка з Івано-Франківська. Себе вона називає провідницею між музикою та слухачем. Дівчина вже понад рік у діджеїнгу й не планує зупинятися, адже у майбутньому хотіла б займатися музичним продюсуванням і створенням власних треків. Цей текст як діджейський трек, а «БРИНЗА МЕДІА» продовжує відкривати для вас молодь з Івано-Франківщини й не тільки. Let’s go читати!

В університеті Яся навчалася на спеціальності, не пов’язаній із музикою, — на графічному дизайні.

Десь на другому курсі я зрозуміла, що мене більше цікавить прикладне мистецтво, ніж графічний дизайн. Проте музикою я цікавилася завжди. Дуже тішуся, що почала вивчати її у більш неформальний спосіб.

“У мене не було мети стати діджейкою”

Інтерес Ясі до електронної музики з’явився з моменту проведення перших електронних вечірок у Франківську. Займатися діджеїнгом її надихнули якраз таки люди, які організовували ці події.

У мене не було мети стати діджейкою, але, перебуваючи серед організаторів електронних вечірок, мені ставало все цікавіше спостерігати за музикою, розуміти процес діджеїнгу, адже раніше я зовсім не знала, як це працює.

Згодом Яся дізналася про школу діджеїнгу в Івано-Франківську, проте довго наважувалася туди піти.

“Спочатку відкладала це на останній момент, але десь на другий рік повномасштабного вторгнення я все ж пішла на це навчання, виділила для себе час і бюджет”.

Діджеїнг для Ясі — це момент, коли вона може по-справжньому доторкнутися до музики.

Я як провідниця між музикою і слухачем.

“Класно, коли аудиторія відчуває, що я знайомлю її з новою музикою”

У 2024 році Яся вперше виступила перед публікою — на гараж-сейлі, який організувала разом із подругами. Перед своїм дебютом вона трохи хвилювалася.

Мені не було страшно, як мене сприймуть, але я відчувала відповідальність і хвилювання, адже це був мій початок, і я знала, що ще можу робити помилки.

Під час заходу дівчата збирали гроші на протез для свого друга, який втратив ногу на війні.

Коли Яся тільки починала грати, перед виступами вона декілька разів репетирувала та продумувала все до деталей. Зараз у її сетах з’являється все більше імпровізації.

Я починаю краще відчувати публіку та її настрій, і з кожним виступом навчаюся на практиці. Тому почуваюся впевненіше і дозволяю собі більше імпровізувати та експериментувати.

На виступах дівчина грає і те, що їй до душі, і те, що до вподоби публіці. Вона любить знайомити людей з новою музикою.

Класно, коли аудиторія відчуває, що я знайомлю її з новою музикою. Відбираючи треки, я звертаю увагу не лише на те, що мені подобається, а й на те, як аудиторія сприймає це на конкретній вечірці. Завжди люблю поєднувати ці два аспекти.

Мізогінія у сфері діджеїнгу

Яся не відчувала різниці у ставленні до чоловіків та жінок-діджеїв, навпаки, вона отримувала підтримку.

Чоловіків-діджеїв у Франківську значно більше, ніж жінок. Я розуміла, що беручи на себе таку відповідальність, хочу показати себе з кращого боку. Не тільки тому, що прагну чогось досягти, а й тому, що представляю жінок у цій сфері. Мої колеги-діджеї класно підтримували мене та заряджали.

Діджеїнг для Ясі радше хобі, проте воно також приносить дохід.

“Це не стабільні гроші, проте все ж прибуток і водночас стимул розвиватися далі та пробувати щось нове”.

Останнім часом Яся почала цікавитися не лише діджеїнгом і зведенням треків, а й продюсуванням та створенням власної музики.

Потроху рухаюся до того, щоб піти на курс з написання власної музики. Мені також цікаво поглиблювати знання зі зведення треків, більше конектитися з людьми, набиратися досвіду та удосконалювати базові навички, які вже маю, та опановувати нові.

Фото надані героїнею матеріалу та є її власністю.

Текст: Тетяна Сарай