© Всі права захищено. Громадська організація "Бринза Медіа"

   

 

FIЇNKA в образі Параски: що треба знати про гуцулку Плитку-Горицвіт

від Редакція

Нова пісня FIЇNKИ «Привіт з Карпат» надихнула нас познайомити аудиторію з Параскою Плиткою-Горицвіт. Культова гуцульська мисткиня, яку обожнювали студенти, а односельчани нерідко сторонилися. До речі, у Криворівні є музей Плитки-Горицвіт, роботу його курує Павло Рибарук. Додавайте у свій перелік місць мастхев для відвідування.

Нещодавно FIЇNKA опублікувала кліп на свою нову пісню «Привіт з Карпат». Співачка в образі гуцульської художниці та фотографині Параски Плитки-Горицвіт. Світла блузка, піджак, спідниця вільного крою та фотоапарат на тонкій шкіряній лямці. Саме такою найчастіше можна побачити Плитку-Горицвіт на збережених світлинах.

Рамка в руках викованиці в раніше опублікованих reels – у стилі популярного для фото реквізиту, який використовувала Параска. Напис на ньому міг бути й інший, наприклад, «Привіт з Криворівні!»

Хто така Параска Плитка-Горицвіт?

Непересічна гуцулка, народжена 1927 року в гірському селі Бистрець. Параска малювала з самого дитинства, цим вона вирізнялася з-поміж однолітків. Хотіла й навчатися мистецтву, але не збулося. Потрапила, як остарбайтерка, до Німеччини. А у свої 17 років була арештована за допомогу УПА.

Батько не підтримував творчість доньки. Після повернення Параски з ГУЛАГу він сказав: «Може, тепер нарозумишся і ґаздуватимеш, як людські діти?». І не дозволив жити в рідній хаті, проте згодом таки допоміг побудувати власну.

Про псевдонім Горицвіт

За спогадами Одосії Плитки-Сорохан, Параска казала:

Якщо не знайду друга собі по перу, то стану я Горицвітом.

Культурологиня Юлія Кіщук пояснює псевдонім Параски як своєрідне символічне одруження з творчістю. «Горицвіт» наче став додатком до прізвища, подібно до подвійного прізвища після шлюбу.

«Дивачка» з гір

Параска мала свій стиль життя, не схожий на той, що зазвичай вели її односельчани. Вона фотографувала, малювала, писала казки і верлібри, впорядковувала словник гуцульської говірки, вела щоденники, працювала над романом «Індійські заграви» (про пригоди гуцулів в Індії), грала на музичних інструментах і співала.

Для пересічних вона була схожа на дивачку. А дехто й оминав її через те, що була політично засудженою. Проте її обожнювали студенти, до неї навідувалося багато людей з-за меж села, різні українські митці.

Ціле видавництво в одній особі

Доробок Параски Плитки-Горицвіт включає 46 великих книг. Усі вони приблизно по 500 сторінок, об’єднаних назвою «Подарунок рідному краєві». А ще збереглося багато й менших книжечок.

Параска сама писала, ілюструвала й переплітала книги. Для виготовлення палітурок мисткиня використовувала доступні матеріали, варила клей, а відра з водою слугували пресом.

Фотографічна біографія цілого села

Упродовж десятиліть гуцульська фотографиня знімала односельців, весілля, похорони, свята й повсякдення. Поверталася до тих самих місць, тому її архів дозволяє побачити, як змінювалися люди і саме село Криворівня.

Параска Плитка-Горицвіт експериментувала з постановними кадрами. Робила власні автопортрети задовго до епохи селфі. Пробувала різні зачіски й образи, фотографувалася також у міському одязі – її уявлення про себе виходило далеко за межі звичного образу гуцулки.

Фотоархів під ліжком

Великий фотоархів Плитки-Горицвіт було знайдено під її ліжком – у пакеті з написом «невдалі фотознімки, бліді». Художниці Інга Леві й Катерина Бучацька та кінооператор Максим Руденко долучилися до відкриття й дослідження цих приблизно чотирьох тисяч кадрів.

Свою мистецьку спадщину Параска заповіла громаді села Криворівня. У Криворівні працює музей Плитки-Горицвіт, його роботу курує Павло Рибарук.

Фото Параски Плитки-Горицвіт зі сторінки у Facebook https://www.facebook.com/ParaskaPlytkaHorytsvit

Фото FIЇNKA з особистої сторінки співачки в Instagram

Для підготовки матеріалів використовували інформацію зі сторінки у Facebook «Параска Плитка-Горицвіт / Paraska Plytka Horytsvit». Згадка про псевдонім гуцульської мисткині з матеріалу «Якщо не знайду друга собі по перу, то стану Горицвітом». Хто така Параска Плитка-Горицвіт і чому про неї треба говорити», опублікованому на сайті «Суспільне. Івано-Франківськ» під авторством Ілони Захарук та Руслани Полівчак

Прокоментувати