Карпатські озера: купатися заборонено

Влітку маршрути в карпатські гори — серед найпопулярніших. Трапляється, необізнані туристи в поході на вершину спішать скупатися у високогірному озері: хтось хоче відчути нові емоції, а комусь важливі фото в Instagram. Цим матеріалом хочемо привернути увагу до проблеми купання в гірських озерах. Деталі розповіли доценти кафедри географії та природознавства, факультету природничих наук КНУ ім. В. Стефаника Йосип Гілецький і Роман Сливка. А ще спитали прикарпатців, що вони про це думають.

Високогірні озера належать до Карпатського національного природного парку, який входить до природно-заповідного фонду України (стаття 3 закону “Про природно-заповідний фонд України”).

Відповідно до статті 21 цього закону:

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Гілецький Йосип Романович, доцент кафедри географії та природознавства, факультету природничих наук КНУ ім. В. Стефаника

Високогірні озера Карпат утворилися на місці льодовиків, які існували до мільйона років тому. Зараз немає льодовиків, але на їхньому місці залишилися льодовикові озера. З них найвище Бребенескул, Несамовите, також Марічейка, хоч воно вже трохи нижче розташоване, й інші – Герешаска, Апшинець, Ворожеска і так далі.

Ці високогірні озера знаходяться у двох масивах – Чорногора і Свидовець. А вже озера загатного походження є у Привододільних Горганах і в інших місцях. Тобто вони десь на висотах, скажімо, 1000-600 м. У Закарпатті є низькогірні озера, зокрема, вулканічного та антропогенного походження. Останні мають іншу природу, вони виникли на місці колишніх соляних шахт, які розроблялися в минулому, потім обвалилися і так утворилися озера.

Високогірні озера, особливо льодовикові, мають важливе значення, бо з них, власне, починаються річки, вони є місцями відтоку річок. І від їх стану залежить, наскільки річка буде повноводна.

А з іншої сторони – вони регулюють стік річок. Бо коли, наприклад, відбуваються якісь зливи чи танення снігу, то в першу чергу воду, якої є багато в такий період, приймають ці озера. І відносно плавніше віддають її річкам. Стабілізують потоки, зменшують, так би мовити, негативні наслідки паводків. Якби не ці озера, які служать таким стримуючим буфером, то ті паводки могли би бути значно катастрофічнішими. 

Хімічний склад високогірних озер

Вода у високогірних озерах в основному слабо мінералізована. Геологи називають ці води ультрапрісними, тому що вміст солей у них менший, ніж 0,5 %. Переважно вони формуються з опадів, а опади – дощ, сніг – це по суті майже дистильована вода, тільки трохи з ядрами конденсації. Від того, яка вода витікає з озера, залежить і яка буде в річці, що бере початок з цього озера. А потім переносить у більшу річку і стає джерелом постачання води для жителів, які живуть біля верхів’я річок.

У хімічному складі води в озерах в основному іони кальцію і гідрокарбонати. Це пов’язано зі складом порід, які так би мовити утворюють той карпатський фліш, де сформувалися озера.

Озера живлять річки, бо річка починається або з джерела, або з озера, або з болота. В Україні інших варіантів не має. Відповідно стан води у річці, яка бере початок з озера, буде залежати від початкової водойми. Тобто від води в самому озері.

У високогірних озер своєрідний органічний світ. Важливо бережно відноситися до нього. Саме тому високогірні озера взяті під охорону. Вода у високогірних озерах є слабо мінералізованою і навіть у найтепліший період зрідка має температуру вище 10 градусів. Тому купання не підготовлених людей може бути небезпечним для здоров’я.

Якщо купатися у високогірних озерах і привносити щось, що не є типовим для певного озера, це може негативно позначитися на його органічному світі. Господарська діяльність також може суттєво вплинути на стан озера. Наприклад, навколо озера Герашаска в минулому був інтенсивний випас худоби, що негативно позначалося на стані екосистеми озера і збільшувало надмірне надходження органічних речовин, аміаку та мікроорганізмів у воду. Після переходу цієї території до складу Карпатського біосферного заповідника така господарська діяльність мала б бути обмежена задля відновлення екосистеми озера і прибережних ділянок.

Я, до речі, не раз зупинявся біля озера Марічейка, і ночував поруч нього. Воно зовсім неглибоке, лише 1 м. Воно гарне для споглядання, а не для купання. Але я й ніколи не бачив, щоб там хтось купався. 

Сливка Роман Радославович, доцент кафедри географії та природознавства, факультету природничих наук КНУ ім. В. Стефаника

У нас гори Карпати займають тільки 5% від території всієї країни. І ті високогірні ландшафти, і, власне, високогірні озера, які знаходяться в субальпійському поясі Карпат, вони унікальні для України. Тому що, по-перше, гірські регіони займають невелику площу. По-друге, ці природні комплекси формуються не тільки озерами, а й рослинністю, яка їх оточує, рельєфом, тваринним світом. Вони творять таку цілісну екосистему, яка за мінімального втручання людини стає не гармонійною.

Україна є переважно рівнинною країною, тому ці унікальні гірські природні комплекси дуже важливі, а їх збереження надзвичайно вагоме має значення для нас. 

Чорногірський хребет знаходиться в межах природоохоронної території з високим рівнем заповідання. У Карпатському національному природному парку є зонування: де дозволена господарська діяльність і рекреаційна; де не дозволено займатися господарською діяльністю, а можна тільки рекреаційною; де обмежена рекреаційна, тобто туристична діяльність.

На сайті Парку немає жодного слова про заборону купання у водних об’єктах. Громадськість може звернутися з інформаційним запитом до керівництва Парку для роз’яснення цього питання з точки зору нормативної бази. Бо є інформація про вирубку, вилов форелі, заготівлю рослин (лікарських, наприклад), але про купання ні слова.

Павка Литвин, волонтерка, дослідниця, яка ходить Карпатами

Коли бачу людей у воді (гірському озері – ред.), зазвичай не мовчу. Пояснюю, що карпатські озера, особливо льодовикового походження, дуже вразливі. Їх екосистеми — надзвичайно чутливі й повільно відновлюються. Навіть одне купання з милом чи сонцезахисним кремом залишає слід, який природа буде “виліковувати” роками. Додаю, що ці водойми — не басейни, а рідкісні природні утворення, частина нашої спадщини.

Реакції бувають різні: хтось дякує і виходить із води, хтось починає сперечатися, мовляв, “нічого страшного не буде”. Але я все одно говорю — не з агресією, а з повагою. Бо навіть якщо одна людина задумається — уже не дарма.

По-перше, потрібні зрозумілі інформаційні матеріали на місці: таблички з QR-кодами, ілюстраціями, емоційними посланнями. Але ще важливіше — комунікація до походу: через соцмережі, блоги, туристичні спільноти. Людина має знати ще ДО того, як підніметься до Несамовитого чи Бребенескула, що це не просто озеро, а жива, вразлива система.

По-друге, варто зробити так, щоби дотримання правил було частиною культури. Якщо твої друзі знають, що купатися не можна — ти теж не полізеш. Кампанія має не лише інформувати, а й формувати нову норму поведінки.

По-третє, спільна відповідальність. Держава, гіди, інфлюенсери, місцеві громади — усі мають бути на одному боці. Карпати не витримають ще десять років такого дикого туризму. А ми не маємо другого шансу.

Руслан Колішенко, бізнесмен, інвестор, офіцер ЗСУ

Ходив багато в гори до повномасштабної війни. І хотів би це продовжити, але, на жаль, зараз немає такої можливості, оскільки служу в ЗСУ. Мені не раз доводилося бачити людей, які купалися в карпатських озерах. Соромно зізнатися, але був період у моєму житті, коли я теж був такою людиною. Мабуть, це все ж таки через відсутність обізнаності, що в гірських озерах купатися не варто. Оскільки це шкодить усьому водному світу, який живе в тих водоймах.

Звісно, моя поведінка змінилася, коли я більше про це дізнався. Я вважаю, що ми повинні дотримуватися як закону, так і правил природи. Якщо природа говорить, що там не потрібно купатися, тому що це не водойма для купання, а водойма, у якій живуть різноманітні організми (саме в гірській місцевості), то ми повинні дбайливо до них ставитися.

Потрібно розгортати інформаційну кампанію щодо заборони купатися в гірських озерах. Це можуть бути таблиці з інформацією на початку маршрутів і власне, біля самих озер. Також інформаційна кампанія має вестися на туристичних ресурсах, у тому числі в туристичних магазинах.

Чи хотілося коли-небудь зануритися? Та звісно. І занурювався. У першу чергу через те, що це певного роду екзотика: покупатися в гірському озері серед вершин. По-перше, красиво, а по-друге, бажання довести собі, що ти можеш поплавати в дуже холодному озері. Та зрештою, не виключаю, що це може призводити до летальних випадків, тому я б не рекомендував цього робити.

Є багато легенд, що в деяких карпатських озерах купатися не можна. Навіть я знаю, що в Несамовитому заборонено купатися неодруженим хлопцям, бо не знайдуть другу половинку. Це така гуцульська легенда, але десь воно відкладається в пам’яті. Тепер власним прикладом стараюся доносити те, що в карпатських озерах купатися не можна.

Назарій Шатрук, підприємець з Верховинщини, блогер, амбасадор Гуцульщини

Я бачив, що деякі туристи знімають відео, як вони купаються в озерах. Наприклад, у Несамовитому. Та якщо екологи кажуть, що краще цього не робити, щоб не заносити всякі інфекції від людей чи забруднювати гірську воду, то я з цим погоджуюся. І, звичайно, так само радив би не купатися.

Крім таких озер, є багато водойм, де можна скупатися, наприклад, у гірських річках якихось, бо це не критичні такі водойми, що в них заборонено заходити. Є люди, які на це не дивляться. Я ж до цього ставлюся більше негативно, хоча й розумію туристів, які шукають вражень. Але не раджу купатись у гірських озерах. А для того, щоб якось людей зупиняти, я думаю, що треба ставити якісь фотопастки біля озер.

Журналістка: Юлія Зелик