“У нас була більша віра у свою справу, ніж бажання заробити”, — засновниці крамниці “Чічка”

Уже 6 років “Чічка” знайомить людей з унікальними виробами та культурою Косівщини й загалом Гуцульщини. Сестри Таня та Роксолана починали свій шлях з онлайн-крамниці, а зараз запрошують обрати для себе вироби у власному просторі в Косові. Дівчата поділилися з «БРИНЗА МЕДІА» своєю історією власної справи.

Ідея виникла ще у 2020-му році

Ми почали шукати напрямки для старту власної справи. На той час ринок був переповнений пропозиціями одягу, але нам хотілося чогось іншого — того, чого ще не було в Instagram.

Про пошук товарів

Сестри Таня та Роксолана родом з Косова. Тож перші вироби для своєї крамниці Роксолана шукала саме на Косівському базарі.

Я обрала кілька речей, взяла буквально по одній штучці, щоб просто перевірити, як усе продаватиметься в Instagram. Але воно взагалі не йшло. Згодом ми з’ясували, що більшість товарів, які я купила на базарі, зроблені в Китаї. Їх просто імпортували та продавали тут під виглядом місцевих сувенірів.

У період ковіду у всіх з’явився час “відпочити від роботи”. Саме тоді сестри почали міркувати над концепцією крамниці “Чічка”.

Ми розуміли, що не хочемо просувати китайські вироби. Хотілося знайти справжнє гуцульське і зосередитися саме на українських товарах.

Дівчата виокремили для себе власні сенси: мають бути речі, які нагадують, хто ми є. Це дало розуміння, куди рухатися і як робити те, що справді цікаво.

Наша початкова стратегія була не стільки в продажах, скільки в тому, щоб знайомити людей з нашою культурою та закохувати в неї. Першою ціллю була саме популяризація Косівщини через ремесла цього краю.

З появою “Чічки” ми також відкрили для себе культурне багатство рідного краю. Нас вразила, наприклад, косівська мальована кераміка. Багато чого ми й взагалі раніше не знали.

Шлях до власних виробів

Ми починали зі співпраці з місцевими майстрами, вони створювали вироби за нашими замовленнями. Згодом ми перейшли до виготовлення власної продукції, наприклад, наших косівських хустин.

“Чічці” вже 6 років, зараз ми більше зосереджені на роботі з власними виробами та над розробкою своїх дизайнів.

Під час запуску “Чічки”, крім SMM, Таня та Роксолана працювали офіціантками. Усі зароблені кошти інвестували у бізнес: щомісяця вкладали по кілька тисяч гривень кожна.

Усе рухалося дуже повільно, але це дало нам можливість створити базу нашого бізнесу. Ми інвестували все, що заробляли, і на всьому економили: самі фотографували, самі вели сторінки в соцмережах.

Перші кілька років ми працювали в мінус, перекладаючи гроші з однієї роботи в іншу. Ми постійно крутилися в таких умовах, тримаючись більше на вірі у власну справу, ніж на бажанні заробити.

На момент запуску “Чічки” сестри мешкали в Чернівцях. Перші три роки роботи крамниці автобусом відправляли замовлення з Косова, а тоді вже дівчата надсилали вироби клієнтам. Роксолана сама носила сумки з важкою керамікою на пошту.

Коли народилася дитина, я завантажувала замовлення в дитячий візочок: йшла гуляти й паралельно відправляла кераміку клієнтам.

Таня згадує, що цей період був непростим:

Автобус “Косів – Чернівці” відправлявся о шостій ранку тричі на тиждень. Звечора пакуєш усе так, щоб не побилося, а вранці несеш ці важезні сумки до вокзалу. Це було виснажливо і фізично, і морально.

На початку команда “Чічки” складалася з Тані, Роксолани та їхньої мами, інколи допомагала ще сестра, а друзів дівчата постійно запрошували на фотосесії.

Мама була нашою головною опорою: вона все життя пряла вовну на капці, а згодом почала прясти її також для “Чічки”, допомагала навіть із дизайнами. Мама добре справлялася й з комунікацією, вона домовлялася з місцевими майстрами, яких знала особисто. Вони привозили готові вироби мамі, а вона вже потім передавала нам.

Реалії бізнесу після повномасштабного вторгнення

Після повномасштабного вторгнення шалений сплеск інтересу до всього українського був десь перші три-чотири місяці, можливо, пів року. Тоді люди самі нас знаходили й купували наші вироби, бо прагнули підтримати своє.

Цей період швидко минув. Далі, щоб функціонувати як бізнес і стабільно продавати, знову треба було вкладати багато зусиль і ресурсів.

Грант на власну справу

Два роки тому ми отримали грант і відкрили офлайн крамницю в Косові. До цього ми працювали лише через Instagram, а всі вироби зберігалися вдома в шафі. Грант дав нам змогу вийти на зовсім інший рівень, і зараз ми плануємо подаватися на нові програми для масштабування власної справи.

Сестри Таня і Роксолана креативні по життю, їм постійно хочеться щось створювати. Вони проходили й проходять безліч курсів, шукають нові ідеї та вдосконалюють старі.

Ми створили великий проєкт — “Косівський базар” у Львові. Популяризуємо гуцульську культуру через живі емоції та події, які об’єднують майстрів і дають людям можливість бути разом. Організовуємо базар саме перед Великоднем — час, коли людей переповнюють світлі емоції, хочеться доповнити свій святковий кошик або прикрасити дім.

Фото надані героїнями матеріалу.

Текст: журналістка Іра