Єлизавета Токарчук: “Навчання варто поєднувати з роботою заради досвіду”.
Знайомтеся з новою героїнею «Студентської суперсили» – Єлизаветою Токарчук. Дівчина поєднує навчання в Карпатському національному університеті з роботою в художній студії, де викладає для дітей. Розмальовує гільзи для благодійних аукціонів і мріє про власний творчий простір.
Єлизавета навчається в Інституті мистецтв КНУ ім.В.Стефаника за спеціальністю «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво і реставрація». Вступила сюди, бо завжди любила малювати і хотіла поєднати це з професією.

Захоплює й те, що ця спеціальність дає можливості розвиватися в різних напрямках: від класичного живопису до декоративного мистецтва (малярство, графіка тощо). І навіть – доторкнутися до збереження культурної спадщини через реставрацію та іконопис.
Освіту дівчина поєднує з роботою в дитячій студії, де займається з дітьми віком від 6 до 15 років. Єлизаветі дуже цікаво розвиватись у викладанні, тому студія стала для неї таким ідеальним варіантом, де вона не тільки ділиться своїм досвідом, а ще й сама навчається.

Нещодавно студентка разом із подругами створили стінопис на честь наших захисників, це був для молодих митців новий і вагомий досвід.

Про планування часу
Зазвичай зранку Єлизавета йде на пари. Вони можуть тривати до обіду або й довше. Потім з одногрупниками можуть забігти десь на чашку кави чи на якусь подію. Наприклад, відкриття виставки, у якій безпосередньо дівчина бере участь. Далі – робота в студії, малювання з дітьми та спілкування з ними.
У вільний час я намагаюся брати участь у волонтерських ініціативах: розмальовую гільзи, долучаюся до благодійних аукціонів і своїми роботами. Також я обожнюю подорожувати, особливо нашими Карпатами. Не опускаю можливість взяти етюдник і трохи помалювати для душі. Я дуже ціную затишок і вечори з друзями: особливо настільні ігри з ними і розмови до самого вечора.

Щодо творчих спеціальностей, зокрема моєї, побутує чимало міфів. Люди думають, що ми, студенти, малюємо собі в задоволення і не маємо серйозного навчання. А насправді це дуже інтенсивне навчання: майже кожного дня практика, теорія, історія мистецтв, купа різних проєктів, дедлайнів. І ще один міф – це те, що на мистецтві неможливо заробити багато грошей. Можливо.
Про перший заробіток
Перші гроші Єлизавета заробила в студії, де зараз працює. Це було 7 000 грн. На ці кошти вона організувала сімейний відпочинок: до Єлизавети в гості приїхала мама і вони чудово провели разом кілька днів.
Впевнена, що ще деякий час я буду працювати на своїй теперішній роботі, адже мені тут комфортно. Паралельно хочу вдосконалювати свої навички, брати участь у виставках, організовувати власні мистецькі заходи, проєкти, виїжджати на пленер.
Про реставрацію ікони
Одним з найцікавіших об’єктів, які Єлизаветі доводилося реставрувати, була ікона. Дівчина привезла її з церкви, яку відвідує, з її рідного міста Чернівці. Іконі понад 100 років і вона була дуже забруднена.

Ми провели ретельну очистку ікони від бруду. Це було мега цікаво працювати з твором, який має справжню історію. Звісно, це і велика відповідальність реставрувати такий образ.
Чому варто поєднувати навчання з роботою?
На думку Єлизавети, варто поєднувати навчання з роботою передусім заради досвіду. Робота допомагає краще зрозуміти, чим саме ти можеш займатися після навчання, спробувати себе в різних ролях і відчути більшу впевненість у власних силах.
Після завершення навчання я мрію відкрити власний простір, місце, де можна буде проводити заняття, майстер-класи, творчі зустрічі та водночас мати куток для своєї особистої творчості.
Фото надані героїнею матеріалу та є її власністю.
Редакція
Найпопулярніші
Категорії
- Анонси (3)
- Без категорії (1)
- Інтерв’ю (26)
- Культура (16)
- Можливості (16)
- Новини (48)
- Спецпроєкти (12)